Ринопластика носа: все, що ви хотіли дізнатися, але боялися запитати

Ринопластика-пластична операція зі зміни форми і розміру носа. Це одна з найпопулярніших операцій естетичної хірургії. Як і в будь-якій іншій операції, результат повинен бути бездоганним.

1. Що потрібно знати, перш ніж зважитися на операцію?

Для ринопластики, як і для інших методів косметичної хірургії, діалог між пацієнтом і хірургом має першорядне значення. Він допоможе визначити, що хоче пацієнт, здійсненно і естетично адаптовано його бажання.

2. Що таке ринопластика?

Ринопластика відноситься до пластичної та естетичної хірургії носа для виправлення вроджених або набутих деформацій носа внаслідок травми або старіння, тому слід розрізняти:

• Функціональну ринопластику, метою якої є випрямлення перегородки носа (джерела утруднення носового дихання).
• Естетичну ринопластику, метою якої є зміна морфології носа на рівні верхньої кісткової або хрящової рухомої нижньої частини.

Таким чином, можна виправити, вкоротити або зменшити висоту і ширину носа як в кісткових, так і в хрящових структурах. Функціональні та коригувальні операції можуть бути пов’язані з так званою септорінопластіка (виправлення носової перегородки). Ринопластика часто пов’язана з іншими косметичними операціями, наприклад, з модифікацією підборіддя. Ця процедура може бути виконана у чоловіків і жінок, проте перед операцією рекомендується почекати до закінчення формування кісткової і хрящової тканини.

3. Консультація перед ринопластикою

• Зрозумійте очікування пацієнта. Істотним кроком є чітке визначення цілей ринопластики. Пацієнт повинен детально розповісти про зміни, які він хоче отримати. Необхідний аналіз чорно-білих медичних фотографій. Це дозволяє виконати морфинг (відеоефект, що створює враження плавної трансформації одного зображення в інше), щоб наочно уявити очікуваний результат.
• Важливість та обмеження комп’ютерного моделювання. Моделювання обличчя, на жаль, менш точне. Потрібно з обережністю ставитися до результатів, особливо на комп’ютерах, які не обов’язково будуть демонструвати кінцевий результат. Однак необхідне комп’ютерне моделювання, щоб наблизитися до результату і, отже, краще продумати план хірургічної процедури. Також варто враховувати, що кілька факторів можуть втручатися в хірургічну техніку і в її результат: структура кісток носа, хряща, форма обличчя, структура шкіри.
• Ніс-істотний елемент особи. Ринопластика завжди призводить до значних зовнішніх змін, які можуть змінити гармонію обличчя. Особливо змінюється візуальне сприйняття верхньої губи і підборіддя.
• Результат операції. В якості частини функціонального втручання для поліпшення дихання хірург повинен попередити пацієнта про те, що в разі хронічного стану слизової оболонки носа результат може бути неповним.

Якість шкіри також впливає на кінцевий результат ринопластики. Щільна і жирна шкіра не дозволить досягти бажаної вишуканості, особливо на кінчику носа. Іншим обмеженням ринопластики є наявність дуже великих ніздрів. Скорочення, звичайно, можливо, але за рахунок видимих зовнішніх шрамів. Дійсно, майже у всіх випадках, крім значної деформації (включаючи кінчик носа) і часто вродженої, всі шрами приховані під обідком або всередині носа. Все це повинно бути роз’яснено пацієнту до операції.

4. Підготовка до операції

Після з’ясування бажань пацієнта хірург ретельно вивчає поточний стан носа і проводить ендоназальне дослідження. Це дозволяє планувати хірургічні маніпуляції під час операції.

Також необхідно витримати деякий період між першою консультацією та операцією (час роздумів для всіх дій, призначених для естетичних змін).

Перед операцією проводяться лабораторні дослідження відповідно до приписів лікаря. Спеціаліст повинен переконатися, що немає протипоказань. Також може знадобитися рентгенологічне обстеження залежно від корекції (особливо у випадках відновної ринопластики). Обов’язково відвідування анестезіолога.

Рекомендації, яких важливо дотримуватися перед естетичною операцією на носі:

• Бажано кинути палити принаймні за місяць до і після операції, щоб поліпшити регенерацію тканин.
• Заборонено прийом аспірину протягом 10 днів, що передують операції.
• Можлива заборона на прийом оральних контрацептивів в разі наявних факторів ризику розвитку флебіту.
• За день до операції проводиться дезінфекція шкіри антисептичним розчином або милом.
• Рекомендується нічого не їсти і не пити за 6 годин до операції.

Анестезія може бути загальною або місцевою залежно від обсягу втручання. У разі операції на носовій перегородці або повної ринопластики з мобілізацією кісткової частини перевага віддається загальній анестезії. При проведенні ринопластики на кінчику носа зазвичай досить місцевої анестезії з седацією.

Вибір методу анестезії здійснюється в результаті бесіди між пацієнтом, хірургом і анестезіологом.

Операція триває від 30 хвилин до 2 годин в залежності від обсягу необхідних змін.

У разі часткової ринопластики госпіталізація може тривати лише один день. З іншого боку, у разі повної ринопластики, пов’язаної з операцією на перегородці, слід очікувати більш тривалої госпіталізації.

Хоча кожен хірург може застосовувати свої власні методи проведення операції, є кілька основних принципів:

• Найчастіше розрізи робляться всередині ніздрів або під верхньою губою, щоб вони не були видні зовні. У рідкісних випадках можливі зовнішні рубці, щоб зменшити розмір ніздрів, тоді шрами будуть приховані біля основи крил носа, в разі відкритої ринопластики для доступу до носової порожнини при значних деформаціях або хірургічної ревізії шрами будуть розташовуватися поперек колумели (ділянка шкіри і хрящової тканини, що розділяє дві ніздрі)
• За допомогою цих розрізів кістковий і хрящовий каркас буде виділятися шляхом відділення шкіри зовні і слизової оболонки всередині.
• Потім кістково-хрящову тканину коригують відповідно до обраних змінами: зменшення кінчика носа, видалення горба, виправлення відхилень, вкорочення носа. При необхідності використовують хрящові або кісткові трансплантати.
• Надрізи зашивають найчастіше розсмоктується шовним матеріалом.
• Пов’язки і шина (гіпс, пластик або метал) забезпечують фіксацію і захист.

5. Післяопераційний курс ринопластики

Післяопераційний період практично безболісний і основне обмеження пов’язане з неможливістю дихати через ніс через набряк. Також можливі набряки повік і синці, які індивідуальні для кожної людини. Зазвичай вони сходять через 7-15 днів.

Час відновлення соціальної та професійної діяльності буде залежати від тривалості носіння зовнішньої пов’язки і зникнення синців на століттях і щоках. В середньому цей період триває від 10 до 20 днів. Після того як шина буде видалена, деякий час ніс може здаватися масивним і бути присутнім утруднене дихання через набряк слизової оболонки або наявності кірок в порожнині носа.

Протягом 1 місяця після операції необхідно уникати несприятливих зовнішніх впливів (сонце, мороз) і будь-якого травмуючого фактора протягом 3 місяців.

6. Можливі ризики

Ретельний вибір хірурга, який має кваліфікацію для цього типу операції, дозволяє знизити ризики ускладнень і при необхідності забезпечити ефективне і персоналізоване спостереження.

Хірург повинен проінформувати пацієнта про всі ускладнення, навіть самих мінімальних. Ризик, пов’язаний з анестезією, повинен бути доведений до відома пацієнта лікарем-анестезіологом (флебіт, емболія).

7. Можливі ускладнення і остаточний результат

Післяопераційні ускладнення та ризики рідкісні. Передопераційні огляди та консультації з пластичним хірургом та лікарем-анестезіологом призначені для їх мінімізації. Однак пацієнт завжди повинен бути проінформований про можливі кровотечі (можливі в перші години, але переважно помірні), гематоми (якщо вони занадто великі, може знадобитися дренаж), інфекції, рубці, шкірні реакції.

Пацієнт не повинен турбуватися з приводу зовнішнього вигляду прооперованого носа після зняття пов’язки, тому що остаточний результат буде видно через кілька місяців. Остаточна оцінка стану носа проводиться через 1 рік.

8. Незадовільний результат

Незадовільний результат зустрічається рідко і є наслідком неправильного розуміння поставлених цілей, виникнення післяопераційних рубців або несподіваних шкірних реакцій. Якщо ці недоліки явні, їх можна виправити за допомогою хірургічної ретуші.

9. Протипоказання до ринопластики

Є деякі важливі протипоказання до цієї операції, які будуть визначені під час передопераційної оцінки:

• Флебіт або легенева емболія в анамнезі можуть являти собою формальні протипоказання.
• Куріння збільшує ризик некрозу шкіри, який може перешкоджати загоєнню, тому рекомендується кинути палити за місяць до операції та після неї.
• Прийом гормональних контрацептивів збільшує ризик розвитку флебіту. У разі інших факторів ризику (ожиріння, поганий венозний статус, порушення згортання крові) може знадобитися припинення прийому за один місяць до операції.
• Прийом аспірину або його похідних протипоказаний за тиждень.

10. Вартість ринопластики

Тарифи варіюються в залежності обсягу втручання, типу анестезії, специфіки кожного пацієнта і цін клініки, в якій проводиться операція.